Організація моніторингової експедиції по річці Стохід
Громадська організація «Футурус ХХІ» провела підготовку та дослідницькі експедиції по річці Стохід в серпні-вересні 2009 р.
Всього було проведено 4 дослідницьких експедиції вздовж русла та долини річки Стохід, в яких брали участь від восьми до десяти осіб в кожній. Тривалість однієї експедиції з підготовчим та завершальним періодами 6-7 днів. Загалом потрачено на роботу 212 людиноднів. Необхідність в розділенні на чотири етапи виявилась вже під час підготовчого виїзду та тренувань.
Річка Стохід в літньо-осінній період при зниженні рівня води у серпні є дуже складною у проходженні (іноді на межі фізичних можливостей у зв’язку з великими завалами дерев, захаращеністю та заболоченням, необхідністю переносити вручну човни та багаж). Особливо це стосується центральної частини річки між селами Угли-Гулівка та Черськ-Рудка Червинська.
Особливістю походів по річці Стохід є й те, що реально пройдений шлях відрізняється від відстані на карті в три - п’ять разів у зв’язку з надзвичайною звивістистю русел, наявністю глухих проток, хибних поворотів і т.п.
Моніторинговому дослідженню була піддана та частина річки Стохід, що тече між селами Малинівка Ковельського району та смт. Любешів (до зони відповідальності Національного природного парку Прип’ять -Стохід ). До села Малинівка річка Стохід являє собою майже прямий меліоративний канал (що стало наслідком меліорації 60-80тих років минулого століття).
Висновки
Річка Стохід знаходиться в складному стані. Деякі її ділянки, особливо від села Черськ до села Великий Обзир, і від села Нові Червища до села Седлище практично на грані екологічної катастрофи. Штучні браконьєрські загати (а їх кількість в загальному можна оцінити у кілька сот ), велика кількість повалених дерев (особливо в місцях, де річка протікає серед лісів Маневицького та Камінь-Каширського районів) при чому до половини з них повалені навмисно, замуленість проток, їх заболочення спричиняють сповільнення течії, порушують гідрологічний режим. Є реальна загроза у зазначених районах перетворення річки у суцільне болото з невеликими струмками. При нинішньому стані два-три посушливих роки призведуть до безповоротних змін в долинах річки протягом десятків кілометрів.
Вже зараз можна констатувати майже повне зникнення риби у значній частині річки. Колись знамениті мисливські угіддя на водоплавну дичину практично не існують. Якщо зараз, у самий найближчий час не почати комплексно вирішувати проблеми річки, то ми можемо мати катастрофічні екологічні проблеми. Ще можливо досить невеликими коштами провести мінімально необхідні розчищу вальні роботи на руслі (у всіх протоках), в першу чергу ліквідувавши штучні загати та повалені дерева, що перекривають хід течії.
На другому етапі необхідно почати регулярно чистити русло від природної болотяної рослинності – річка сама не справляється із заболоченням та замулюванням.
Ми сформулювали свої пропозиції, що стосуються необхідних невідкладних робіт в цьому напрямку.
Пропозиці
- Створити систему постійного реального екологічного моніторингу малих та середніх річок Волині. Залучити до цієї роботи науковців, спеціалістів екологічних служб, громадськість, особливо місцеву.
- В експедиціях повинні приймати участь представники районних та селищних рад, працівники правоохоронних органів (дільничі інспектори, природоохоронна прокуратура), представники рибоохорони.
- Необхідно створити належну матеріальну базу такої моніторингової діяльності. Вона не потребує великих коштів, а служитиме не один рік. Не має сенсу брати необхідне обладнання в оренду; закупівля техніки та обладнання окупиться за два роки. Обов’язково оснастити експедиції приладами та інструментами, що дозволяють фіксувати та аналізувати існуючі фактори забруднення.
- Відпрацювати більш детальну та науковообгрунтовану методику екологічного моніторингу.
- Створити та організувати діяльність спеціальних бригад по розчищенню русел малих та середніх річок. В першу чергу звернути увагу на річки Західний Буг, Стохід, Стир. Без розчищення русел від повалених дерев, штучних загад, деградація річок буде стрімко наростати.
- Провести організаційну роботу по залученню до розчищення русел річки Стохід районні та селищні ради, райдержадміністрації, місцевих активістів та користувачів природних угідь (лісництва та лісгоспзаги і т.п). Все неподобство на річках Волині відбувається на очах місцевого населення, представників самоврядування та влади.
- Місцеве самоврядування (на рівні районів та області) могли б пошукати методи економічного впливу на браконьєрство на річках (в т.ч. на річці Стохід) – заборонити торгівлю засоленою природною рибою у пивних барах, адже існуючий ринок збуту робить вигідним вилов навіть рибок в 10-15см. Одна засолена плотва 10см у пивних барах області коштує 3-5грн! У всіх прибережних селах добре відомо, хто займається таким бізнесом.
- Організувати широкомасштабну пропагандистку кампанію по збереженню річок Волині, особливо в прибережних селах.
- Організаційно та економічно стимулювати штучне розведення риби у поліських районах щоб задовільнити попит місцевого населення та створити нові робочі місця. Підштовхнути місцевий бізнес не займатись нелегальною заготівлею лісу ( по ??? пилорам у села вздовж р. Стохід), а зайнятись розведенням риби.
- Пропагувати та стимулювати розвиток «зеленого» та екологічного туризму , прийнявши на обласному рівні відповідну продуману програму. Туризм такого напрямку зможе спонукати місцеве населення берегти свій місцевий «капітал» - природу, ліси, річки.
- Через місцеві школи, заклади культури вести просвітницьку діяльність на захист природи, продумати спеціальний навчальний курс із місцевою специфікою, щоб молоде покоління не переймало хибні методи традиційного природокористування.
Активно залучати до екологічної роботи на Волині ековолонтерів з інших регіонів України, з Білорусі та країн Європейського Союзу.
